"За висновком суду, MH17 був збитий ракетою "Бук", - зазначив, виголошуючи вирок, головуючий суддя Гендрик Стейнхаус. Він додав, що територія самопроголошеної "ДНР" на той момент контролювалася Росією. Жоден з обвинувачених не був присутній на лаві підсудних. Суд проходив заочно. Трьох з чотирьох обвинувачених визнали винними. Від початку слідства до оголошення вироку минуло більше восьми років.

Найвідоміший з росіян, яких судді у Нідерландах визнали винними у збитті "МН-17" і засудили до довічного ув'язнення - колишній "міністр оборони" так званої "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков).

Другий обвинувачений - генерал-майор Сергій Дубінський (на прізвисько Хмурий), офіцер головного розвідувального управління (ГРУ) армії Росії у відставці. Звинувачення на свою адресу Дубінський відкидає, стверджуючи, що під час падіння MH17 очолював службу контррозвідки у самопроголошеній "ДНР" і не міг мати стосунок до наказу збити літак.

Полковник ГРУ Олег Пулатов (позивний "Гюрза") був у підпорядкуванні Дубінського. За даними "Новой газеты", в день атаки на MH17 Пулатов супроводжував "Бук" і в момент запуску ракети перебував поряд із установкою. Утім, судді виправдали Пулатова через брак доказів того, що він був причетний до збиття.

Останній засуджений - громадянин України Леонід Харченко з позивним "Крот". Він - єдиний непрофесійний військовий серед обвинувачених. Слідчі вважають, що Харченко підпорядковувався Пулатову. За даними JIT, Харченко і Пулатов супроводжували установку "Бук" до району, звідки було здійснено постріл.

Розслідування показало, що Boeing збили ракетою серії 9М38, що використовується у зенітно-ракетному комплексі "Бук". Установку доправили з Росії й запустили з території, на той час підконтрольної бойовикам самопроголошеної "ДНР". Фрагменти ракети серії "Бук" було знайдено як під час розтину тіл членів екіпажу, так і в одному з віконних отворів кабіни літака.

За версією Міжнародної слідчої групи, Boeing збили з російської установки "Бук", записаної на 53-тю зенітно-ракетну бригаду з Курська. Серійний номер двигуна ракети 8869032, він був виготовлений на збройному заводі у підмосковному Долгопрудному в 1986 році. Міноборони РФ стверджує, що ракета перебувала на балансі української армії.

17 липня 2014 року літак, що здійснював рейс MH17 з Амстердама до Куала-Лумпуру, зазнав катастрофи у небі над Донбасом. Слідчі реконструювали носову частину збитого ліката: уламки лайнера закріпили на спеціально виготовленому каркасі, що повторив форми Boeing 777-200. Мета реконструкції - встановити перебіг катастрофи: кут, під яким ракета поцілила у лайнер, і подальше руйнування літака.

Слідчі стверджують, що встановили маршрут ЗРК "Бук" на територію України, а також його шлях назад до РФ. За версією слідства, комплекс переміщувався з території Росії на схід України, а пізніше його повернули до РФ на білому тягачі марки Volvo. Автори Bellingcat також стверджують, що встановили точний номер російської установки "Бук", поміченої на території України - 332.

Влада Нідерландів вважає п'ятим підозрюваним колишнього командира підрозділу ППО у Сніжному Володимира Цемаха. Офіційно обвинувачення йому не пред'явлено. У 2019 році Цемаха під час таємної операції затримали на території, підкотрольній самопроголошеній "ДНР", потому влада України передала його Росії в рамках обміну полоненими. Цемах повернувся до сепаратистів. Київ оголосив його у розшук.

Слідство у 2019 році виклало в публічний доступ величезну кількість перехоплених телефонних розмов, які вважає важливими у контексті справи про збиття MH17. Один із тих, чиї перемови виявились перехопленими, - помічник президента РФ Владислав Сурков, як стверджують слідчі.

У листопаді 2014 року російський "Первый канал" показав "сенсаційне" фото винищувача в районі MH17. Але за даними радарів, поблизу не було повітряних суден, здатних збити Boeing. Наприкінці 2019 року в інтерв'ю часопису New Yorker голова "Першого каналу" Костянтин Ернст заявив, що на російському телебаченні "припустилися помилки".

Міноборони Росії наполягає на тому, що жодні ЗРК "Бук" не перетинали кордон з Україною. Виробник комплексу "Бук" - російський концерн "Алмаз-Антей" - посилається на власне розслідування, за яким ракету було запущено з підконтрольною Києву точки. Президент РФ Володимир Путін заявив, що визнає висновки міжнародної слідчої групи тільки тоді, коли Росія отримає повний доступ до розслідування.

Розслідування тривало п'ять років, перш ніж Міжнародна слідча група передала матеріали провадження до окружного суду Гааги. Відповідно до рішення влади Нідерландів, суд у справі про катастрофу лайнера відбувся не за міжнародним, а за національним законодавством. Більшість серед 298 пасажирів літака була громадянами Нідерландів.

Справу про катастрофу Boeing розглядала судова колегія окружного суду Гааги. Через значний публічний резонанс засідання проходили у судовому комплексі, розташованому неподалік аеропорту Схіпхол у передмісті Амстердама.

Родичам загиблих виділили спеціальне місце - як у залі суду, так і за її межами, щоби вони могли спостерігати за процесом. "Я ходитиму на всі засідання суду від самого початку. Хочу знати, хто у цьому винен," - заявляв на початку судового процесу в інтерв'ю DW нідерландець Піт Плуг, який очолює фонд пам'яті MH17. В авіакатастрофі він втратив брата.

Лайнер "Міжнародних авіаліній України" (МАУ), що летів рейсом PS752 Тегеран - Київ, зник з радарів через кілька хвилин після вильоту і впав у передмісті Тегерана о 6:10 за місцевим часом 8 січня. Усі 176 людей на борту, серед яких 11 українців, загинули. У літаку також перебували громадяни Ірану, Канади та інших держав.

Більшість пасажирів летіла до Києва для пересадки на інші міжнародні рейси української авіакомпанії до Європи та Америки. Відповідно до списків загиблих, на борту літака перебувало до 30 дітей та підлітків. Наймолодший пасажир був 2018 року народження, найстаршому було 75 років. В авіакатастрофі загинули щонайменше 13 студентів і випускників іранського технологічного університету імені Шаріфа.

Рейс із Тегерана до Києва виконувався літаком Boeing 737-800 NG 2016 року випуску. Авіакомпанія МАУ того ж року взяла лайнер у лізинг у компанії-виробника. "Це був один з найкращих наших літаків з прекрасним професійним екіпажем", - заявив президент МАУ Євген Дихне. Востаннє літак пройшов повну технічну перевірку 6 січня.

Падіння літака під Тегераном стало першою авіакатастрофою авіакомпанії МАУ з моменту її заснування у 1992 році. Президент України Володимир Зеленський оголосив 9 січня днем жалоби за загиблими.

Організація цивільної авіації Ірану після падіння літака створила комісію, яка з'ясовує причини аварії. До розслідування причин катастрофи долучилися також фахівці з України. Лише після оприлюднення звинувачень у збитті літака іранською ракетою Тегеран пообіцяв залучити до розслідування компанію-виробника лайнера Boeing та представників відомств США.

Бортові самописці з лайнера були знайдені, однак вони зазнали ушкоджень, тому частина записів на них втрачена. Іран заявив, що здійснює експертизу скриньок, перш ніж передати їх українській стороні.

В Канаді заявили про наявність доказів збиття лайнера іранською ракетою. ЗМІ у США також писали, що є підтвердження цієї версії. Падіння літака сталося невдовзі після того, як Іран завдав ракетних ударів по військових базах США в Іраку. І в США, і в Канаді припустили, що літак могли збити помилково. Іран спершу звинувачення відкидав, але 11 січня визнав збиття літака.

У Києві спершу оприлюднили чотири версії подій. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, це ураження літака зенітною ракетою "Тор" російського виробництва, зіткнення з безпілотником або іншим літальним об'єктом, руйнування і вибух двигуна з технічних причин або вибух у літаку внаслідок теракту. Володимир Зеленський закликав США, Канаду і Великобританію надати всі наявні докази розслідувачам.

Іранська комісія з розслідування причин трагедії 9 січня повідомила, що літак загорівся в повітрі. За її даними, екіпаж лайнера намагався повернути літак в аеропорт Тегерана. При цьому, як повідомлялося, прохання про допомогу через радіозв'язок від екіпажу не надходило. І лише через два дні після цього Іран визнав факт збиття літака.

Командувач аерокосмічними силами Корпусу вартових ісламської револції (КВІР) Амір-Алі Хаджізаде 11 січня заявив, що його підрозділ бере на себе "повну відповідальність" за ненавмисне збиття літака МАУ поблизу Тегерана. За його словами, літак був помилково ідентифікований як крилата ракета, і в його напрямку було запущено ракету малого радіусу дії, яка вибухнула поруч з лайнером.