1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна проти РФ: суд ООН розглядає безпрецедентну справу

6 червня 2023 р.

Суд ООН у Гаазі почав розглядати по суті позов України до РФ. Вперше процес "Україна проти Росії" дійшов до цієї стадії у міжнародному суді.

Україна проти Росії: суд ООН у Гаазі розпочав розгляд безпрецедентної справи
Суд ООН у Гаазі розпочав розгляд у справі позову України проти РосіїФото: Wiebe Kiestra/UN

У Міжнародному суді ООН у Гаазі у вівторок, 6 червня, відбулися перші слухання, присвячені розгляду по суті позову України проти Росії. Він був поданий у зв'язку з вірогідним порушенням російською стороною двох міжнародних конвенцій - про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію будь-яких форм расової дискримінації.

Читайте також: Арбітраж у Гаазі визнав юрисдикцію у позові України проти Росії

Кульмінацією шестирічної роботи назвав засідання у Гаазі посол із особливих доручень МЗС України Антон Кориневич після закінчення першого дня слухань. Це перший процес України проти Росії, який у міжнародній судовій інстанції дійшов до стадії розгляду по суті, зазначив він.

Читайте також: Міжнародний суд ООН у Гаазі проводить засідання у справі України проти РФ

Слухання сторін по суті триватимуть ще 8, 12 та 14 червня, а наступним етапом буде оголошення вердикту. Очікується, що на ухвалення рішення суду ООН знадобиться щонайменше кілька місяців. Вердикт Міжнародного суду ООН є обов'язковим для виконання обох сторін.

"Дуже важливо мати судові рішення, тому що одна справа - політична та громадська оцінка, а зовсім інша справа - коли той факт, що РФ порушує міжнародне право, встановлює міжнародний суд, особливо Міжнародний суд ООН", - сказав Кориневич. І хоча ця справа стосується порушень, скоєних у 2014-2015 роках, Україна має ще багато інструментів, зазначив він, наприклад, справа про геноцид щодо українського народу, ордер МКС на арешт президента РФ Володимира Путіна та його омбудсменки, а в майбутньому - і міжнародний трибунал щодо злочину агресії щодо України, "отже жоден епізод зневаги Росії до міжнародного права не залишиться поза увагою", запевнили в українській делегації.

Члени української делегації під в Міжнародному суді ООНФото: Wiebe Kiestra/UN

Представник російської делегації на процесі відмовився від спілкування із журналісткою DW.

6 червня свої аргументи п'ятнадцяти суддям у Гаазі представляла українська сторона. У першій частині засідання адвокати розглядали дії проросійських сепаратистів на Донбасі, які призвели до загибелі та поранень мирних громадян, у тому числі збиття "Боїнга" "Малайзійських авіаліній", обстріли житлових районів Краматорська та Маріуполя, пасажирського автобуса поблизу Волновахи, вибухи на мітингу та у нічному  клубі у Харкові.

Українська сторона наполягає на тому, що всі ці трагічні події відбулися, оскільки Росія свідомо надавала сепаратистам озброєння, продовжуючи постачання після кожного подібного епізоду, відмовлялася співпрацювати з Києвом у питаннях прикордонного контролю нелегальних постачань озброєнь, розслідування фінансування сепаратистських озброєних формувань та судового переслідування відповідальних осіб. Представлені РФ письмово контраргументи адвокати назвали "несумісними з реальністю і не підкріпленими доказами". "Росія не вжила практичних заходів для запобігання терактам", - заявила адвокатка Кловіс Тревіно.

Читайте також: Міжнародний суд ООН розгляне позов України проти РФ про геноцид 7 березня

Друга частина слухань була здебільшого присвячена звинуваченням на адресу Росії у вжитті систематичних заходів щодо расової дискримінації в анексованому Криму щодо кримських татар та етнічних українців, включаючи викрадення, зникнення, вбивства, позасудові обшуки та затримання, обмеження викладання української та кримськотатарської мов. "Цей шаблон дій не лише призвів до дискримінації як до слідства, а й ставив її за мету", - заявила адвокатка Аманда Тунінетті.

Україна подала заяву до суду ООН у 2017 році у зв'язку з діями проросійських сепаратистів 2014 року на Донбасі та російської "влади" у незаконно анексованому РФ Криму. У квітні 2017 року в рамках цього позову Міжнародний суд ООН виніс ухвалу за клопотанням України про встановлення тимчасових заходів. Він встановив, зокрема, що в Криму Росія має утримуватися від накладання обмежень на роботу інститутів кримськотатарської громади, включаючи Меджліс, та забезпечити доступ до навчання українською мовою.

У листопаді 2019 року суд ООН дійшов висновку, що він має юрисдикцію для розгляду позову України та відхилив заперечення РФ щодо прийнятності вимог Києва. Письмове провадження у цій справі було завершено 19 січня 2023 року поданням контрмеморандуму Російської Федерації.

Позов України до Росії в Міжнародному суді ООН: на який результат можна розраховувати? (06.03.2017)

02:24

This browser does not support the video element.

Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя
Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW